четверг, 22 ноября 2018 г.



Новотроїцька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 4




Наша школа







                                                                                                       Підготувала і провела
                                                                                                                     вчитель початкових класів                                                                                                                                                        
                                                                                                                     Денисенко І. О.















2014р.













Учень:   Все iз доброго чи злого, починається з малого
                   Листя виросте з листочка, з нитки витчеться сорочка,
                   Хлiб – iз малої зернини, дощ – iз чистої краплини.
                                                                                                       
Ведучий1: - Дiти, а наше шкiльне життя починається з класу. Сьогоднi ми зiбрались на нашому святi, щоб повторити правила шкiльного життя, пригадає мо, що робити для того, щоб навчатися краще.

Ведучий2: - Багато спiльних справ на нас чекає , але ми повиннi насамперед рости  справжнiми людьми : добрими, смiливими, чуйними, ввiчливими.



 



Учень1: Дзвонить дзвiночок : - Дзелень! Дзелень!
                   Смiється сонце, збудився день. Кличе дзвiночок:
                   - Бiм-бам ! Бiм-бам !
                   В школу збиратись час школярам!

Учень2: Вчить пташка-мати своїх пташат
                   Вгору здiйматись,в хмари злiтать.
                   Вчить рiдна школа нас,школярiв,
                   щоб рiдну мову кожен любив.


Учень3: Славне минуле щоб кожен знав,про Україну щоб пам `ятав
                   - Щастя в науцi бажає  нам Добрий дзвiночок
                   - Бiм-бам! Бiм- бам!

Учень4  Школо, школо, одне слово –
               І вже серце ожива.
               Моя люба, рідна школо, я кажу такі слова:
               Мові ти дітей навчаєш,
               Йти по славному житті.
               Світ ти, школо, відкриваєш,
               Всім даруєш доброту.

Пicня «Розкажіть про Україну»


Учень1: Шкiльнi  роки, як кораблiв вiтрила,
                   Зовуть мене в безмежну далину.
                   Шкiльнi роки, як птахи сизокрилi,
                   Несуть мене до знань в височину.

Учень2: Школо моя! Ненько моя! В стiнах твоїх ми -  єдина сiм` я!
                   Кожного дня мудрiсть твоя, збагачує   наше життя.


Учень3: Найсвiтлiша дорога у свiтi – це дорога до знань, до школи.
                   Пам` ятайте про це любi дiти, не забудьте цього нiколи.

Учень4: I хоч вчитись нелегко буває ,
                   То наука завжди хороша .
                   Кожна в свiтi людина знає ,
                   Що знання – то найлегша ноша.

Учень5: Шкiльнi роки – дитинства свiт казковий,
                   В якому я, як квiтка розцвiту.
                   Шкiльнi роки – моя щаслива доля,
                   Про вас я в серцi пам` ять збережу.

Ведучий1: Школа – сходинки у наше майбутнє  життя. Чим вище
пiднiмаєшся, тим складнiше, але цiкавiше. Наше життя можна порiвняти з великою горою. Людинi завжди чогось хочеться . Вона мрiє   мати  i знати бiльше. Ми, як альпiнiсти, кожен вирушає   своєю  дорогою. Однi сягають вершини, iншi залишаються бiля пiднiжжя гори.

Ведучий2: I тiльки тi люди, якi не бояться труднощiв, важкої працi, знають, як поводитися у складних ситуацiях, досягають цих вершин. Як iнодi важко вивчити правило, вiрш, розв `язати задачу. Але скiльки отримаєш задоволення, коли вдається досягати бажаного результату!

Учень 1:Спитай у тата чи у мами,
                    Якi професiї у них.
                     Професiй в свiтi є  чимало,
                     Сповна їх вистачить на всiх.

Учень 2:Та є одна помiж професiй,
                    Якої вчаться всi  в життi, 
                    Яка для кожного найперша,
                    Якої  вчитемось i ми.
 



Учень3:Учитель, лiкар чи геолог,
                   Письменник, слюсар чи шахтар
                   Всi називають головною
                   Одну професiю школяр.

Учень4:Бо всiм вiдомо, що без школи,
                   Без знань, що мусиш там набути,
                   Не станеш у життi нiколи
                   Тим, ким в дитинствi мрiєш бути.

Учень5:В школу прийшли ми недарма:
                  Вчення - свiт, невчення – тьма.
                   Ми прийшли знання здобути,
                   Хочем грамотними бути!

Учень6:Йти до школи не боялась,
                  Що не вмiла, то навчалась
                  В школi вчитель допоможе -
                  Вiн багато чого може.


Учень7         Вранці наша школа двері відчиняє,
                      Дітвору веселу, дзвінку зустрічає.
                     Але ось дзвенить дзвіночок,
                     Затихають кроки…
                     Вчителька зайшла до класу – почались уроки.

Ведучий1:А чому вчать у школi?

Пiсня «Вчать у школi»

Ведучий2:Чого чекає   учень на уроцi? Звiсно, перерви. Тому зараз трошки вiдпочинемо. Ми будемо загадувати загадки, а ви вiдповiдати, тiльки по черзi.








Загадки
·        Чистенькi вiконця смiються до сонця,
           Дiти навколо, це наша…(школа)

·        Вiн наче мама, дорогий i хоче нас навчити:
          Любити край чудовий свiй. Це мудрий наш…(учитель)

·        Вiн щодня бiжить до школи, не запiзниться нiколи.
          В сумцi зошит i буквар, хто до школи йде?...(школяр)

·        Ось до класу всiх скликає   голосний дзвiнок
     Дiти радо поспiшають в школу на…(урок)

·        А у мене є   торбинка, зошитам, книжкам хатинка.
     Я й пенал туди кладу, як до школи з ним iду.(портфель)

·        Всяк школяр його шанує  ,бо вiн пише i малює  .
          Хто ж це спритний молодець?Це звичайно…(олiвець)

Учень1: У небi ясно – голубому
                    Яскраве сходить сонце
                    I ллє  промiння на мiй дiм
                    i на моє  вiконце.

Учень2: Я вмить беру свої книжки
                    Й бiжу мерщiй до школи
                    В снiгу протоптанi стежки
                    Виблискують навколо.



Учень3: Ми всi вчимося залюбки,
                    Гартуємось, мiцнiємо,
                    Читаєм з захватом книжки
                    i про майбутнє   мрiємо.

Учень4: А знання нам необхiднi,
                        Дуже – дуже всiм потрiбнi.
                        Ну, а книжка нас навчить
                        як на свiтi треба жить.

    Учень5: Хто багато книг читає  ,
                        Той багато всього знає  .
                        Що навчишся й будеш вмiть –
                        за плечима не носить!
    Ведучий1: Отож, книга веде у чарiвний свiт казок, розкриває  таємницi  моря, лiсу.

     Ведучий2: А чи полюбляєте ви читати ми дiзнаємося з вiкторини «Вiдгадай з якої казки?»

Вiкторина

·        Не змiг сидiти на вiкнi, у лiсi  він спiвав пiснi.
     Але коли зустрiв лисицю, та пiсня мусила скiнчиться.
                                               «Колобок»

·        Бабуся старенька за лiсом жила, онучка до неї гостинець несла.
           Та стрiнувся в лiсi їй сiрий хижак. Ця дiвчина зветься пригадуєш як?
                                                                                        «Червона Шапочка»

·        Як знайшов вiн колосок, борошна змолов мiшок –
     Пирiжкiв напiк i з `iв, ледарiв не пригостив.
                                                                 «Колосок»

·        Народилося таке – i незграбне, i бридке,
     Одиноке i нещасне – стало лебедем прекрасним.
                                                             «Гидке каченя»

·        Заховавшись у корзинi, їде на ведмежiй спинi.
     Дивиться, щоб волохатий пирiжка не мiг узяти.
                                                 «Маша i Ведмiдь»

·        Сиднем у землi сидiла,час настав – i всiх здружила.
     Дiда, бабу, внучку, Хвiнку, Мишку та кицюню Мiнку.
                                                                                    «Рiпка»

Ведучий1: Молодцi! Вiдпочили? Тодi продовжимо працювати.




Учень1: Мала бджола, а й та працює!
                   Тому i ти живи в трудi.
                   Бо труд – годує  , а лiнь – марнує 
                   Працюй, не будеш у бiдi.

Учень2: Привчай до працi руки, друже,
                        А головi давай знання.
                        Майстерностi навчайся дуже,
                        Будь наполеглевим щодня!

    Учень3: Ще вчися гарно малювати,
                         Бо в свiтi cтiльки є  краси,
                         Щоб свiт у фарбах передати,
                         I людям цю красу неси!

     Учень4: Наче вулик наша школа
                          Вся вона гуде, як рiй.
                          I здається що довкола
                          Розквiтають квiти мрiй.


     Учень5: Бiгають, смiються дiти,
                          Та лиш дзвоник задзвенить –
                          Стане тихо, нiби в квiти, поховались бджоли вмить.

   Ведучий2: Подивiться сценку «На уроцi»
    Учитель: Знову шум! Це що за лихо? Неслухнянi якi дiти!На уроцi треба     ж тихо  у школi сидiти. Мабуть правила забули? Сидiть так, щоб ви почули,як     лiтає  муха.
      Ведучий: Вмить настала тиша в класi, тихо кожен слуха.I тут вирвалось
      у Васi
      Вася: Ну, а де ж та муха?

      Ведучий1: I ще одна сценка iз шкiльного життя «Проста арифметика»
Автор: - Викликає    вчитель Люду, неуважну серед дiтвори...
Учитель: - Скiльки буде десять подiлити на три?
Автор: - Розв` язать вона не може, звiсно, знiтилась, мовчить…
Учитель: - Так не гоже!
                  Простi дроби треба вчить.
                  Хай картоплi  є  десяток,-
                  Роздiлимо на трьох дiвчаток,
                  То по скiльки припаде?
Люда: -Зайвий клопiт,
            I нащо менi це знать?
                      Я зварю усю картоплю,
                      Потовчу,- i хай їдять.





Ведучий1: Сьогоднi ми повиннi сказати велике спасибi нашим 
вчителям, якi дають нам тi маленькi дрiбнички, новинки, якi з часом
стануть великим багажем наших знань.

Учень1: О, що за дивовижний скарб – знання,
                             Вiн невичерпний, а  навпавки – росте щодня,
                             Вiн мiсце не  займає, не важкий,
                             Бо не кладеться анi в скринi, нi в мiшки.

        Учень2: Хто скарб цей має  й iншим вiддає ,
                              При цьому сам бiднiшим не стає ,
                              I скiльки не продай – кiнця нема,
                              Тож, вигода й вiд продажу пряма
                              Ти впевнись, що найкращий скарб – знання?
                              Тодi збирай, збирай його щодня.

        Ведучий2: Не задудемо сказати слова подяки i нашим батькам,
            якi допомагають в навчаннi, вчаться разом з нами.


        Учень3: За те, що раненько встаєте,
                              За те, що до школи водите,
                              За те, що втоми нiколи не знаєте,
                              За те, що уроки з нами вивчаєте,
                              Палке вам велике спасибi.


        Ведучий1: Шкiльне життя – це i нашi друзi, товарищi .
   
           Ведучий2: Ми можемо назвати себе однiєю шкiльною родиною зi
            своїми правилами життя нашого спiльного шкiльного дому
.
        Учень1: Якщо хочеш, друже, щоб тебе любили,
                              Чемним i привiтним, добрим, чесним будь.
                              Не роби другому,що тобi не миле
                              Правило це, мудре, друже, не забудь!

        Учень2: Школою пишайся,з друзями ти грайся
                              Та не ображайся – вмiй за все простить.
                              Чистоти тримайся, ввiчливим лишайся,
                              Щоб з тобою в класi,приємно було жить.

            Учень3: У класi творимо шкiльну сiм` ю,
                                З якою разом довго крокувати,
                                Вчимося разом бiди лiкувати
                                I добре слово вчасно проказати.

Учень 4                     Наші діти – дивні квіти у чудову днину.
                                   Як же серцю не радіти:
                                Поєднались наші діти у одну шкільну родину.

·        Ми в своїй четвертiй школi, будем дружно працювати.

·        У спортi зростати, старших шанувати.

·        Раз – два: запам `тай, до школи вчасно вирушай.

·        Природу оберiгай, дорожнi правила знай.

·        Де їдальня треба знати, майна шкiльного не псувати.

·        Товаришам допомагати. «Добрий день!» - всiм чемно казати.

·        Гарно вчитися усім, бо школа – це наш другий дім.


Ведучий 1:Шкiльне життя – це наша робота, важка, щоденна праця. Неможливо вивчити все за один день, за рiк, навiть за десять рокiв.

      Ведучий 2:Людина повинна вчитися все життя. I нiколи не забувати про доброту, щедрiсть, ввiчливiсть.


       Учень1:Даруйте людям радiсть i тепло,
                              I не скупiться на слова ласкавi,
                              Щоб добрим людям добре все було,
                              Щоб людянiсть цвiла у кожнiй справi.

        Учень2:Щоб цвiла Україна моя,
                               Ми даєм обiцянку нинi,
                               Вчитись так, щоб набутi знання,
                               Пригодились моїй Українi.
            
              Учень3:З народження i до останнiх днiв,
                                 Людина вчиться все життя.
                                  Коли кiнчається пiзнання,
                                  То це початок небуття.

               Учень4:Учiться, дiти! Вчення - це полiт!
                                   Вам стiльки таємниць вiдкрити слiд.
                                   Вони кругом : на книжних сторiнках,
                                   В небесних далях, на земних стежках.

              Учень5:В глибинах океанiв, на рiчках,
                                 В лабораторiях, у заводських цехах.
                                 Учiться, дiти! Вчення – це полiт!
                                 У край бажань, у справжнiй дивосвiт.


   Ведучий1:Свято наше закiнчується. Хочеться сподiватися на те,                             що  все сказане сьогоднi, ми будемо завжди пам` ятати.

             Ведучий2: Дай знання нам, школо – мати,
                                      Найсильнiшу зброю в руки.
                                      Як же хочеться все знати,
                                      Для людей корисним бути.

           Учитель: Шануйте школу нашу любу,
                                       Їi просторi, свiтлi класи!
                                       Навчайтесь, розуму набирайтесь.
                                       Хай добре працюється вам i живеться,
                                       Все вмiється i все вам вдається!



Комментариев нет:

Отправить комментарий