Новотроїцька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 4

                                                                                                       Підготувала і провела

                                                                                                                     вчитель початкових класів                                                                                                                                                        

                                                                                                                     Денисенко І. О.

2014р.

Учень:   Все iз доброго чи злого, починається з малого

                   Листя виросте з листочка, з нитки витчеться сорочка,

                   Хлiб – iз малої зернини, дощ – iз чистої краплини.

                                                                                                       

Ведучий1: - Дiти, а наше шкiльне життя починається з класу. Сьогоднi ми зiбрались на нашому святi, щоб повторити правила шкiльного життя, пригадає мо, що робити для того, щоб навчатися краще.

Ведучий2: - Багато спiльних справ на нас чекає , але ми повиннi насамперед рости  справжнiми людьми : добрими, смiливими, чуйними, ввiчливими.

 

Учень1: Дзвонить дзвiночок : - Дзелень! Дзелень!

                   Смiється сонце, збудився день. Кличе дзвiночок:

                   - Бiм-бам ! Бiм-бам !

                   В школу збиратись час школярам!

Учень2: Вчить пташка-мати своїх пташат

                   Вгору здiйматись,в хмари злiтать.

                   Вчить рiдна школа нас,школярiв,

                   щоб рiдну мову кожен любив.

Учень3: Славне минуле щоб кожен знав,про Україну щоб пам `ятав

                   - Щастя в науцi бажає  нам Добрий дзвiночок

                   - Бiм-бам! Бiм- бам!

Учень4  Школо, школо, одне слово –

               І вже серце ожива.

               Моя люба, рідна школо, я кажу такі слова:

               Мові ти дітей навчаєш,

               Йти по славному житті.

               Світ ти, школо, відкриваєш,

               Всім даруєш доброту.

Пicня «Розкажіть про Україну»

Учень1: Шкiльнi  роки, як кораблiв вiтрила,

                   Зовуть мене в безмежну далину.

                   Шкiльнi роки, як птахи сизокрилi,

                   Несуть мене до знань в височину.

Учень2: Школо моя! Ненько моя! В стiнах твоїх ми -  єдина сiм` я!

                   Кожного дня мудрiсть твоя, збагачує   наше життя.

Учень3: Найсвiтлiша дорога у свiтi – це дорога до знань, до школи.

                   Пам` ятайте про це любi дiти, не забудьте цього нiколи.

Учень4: I хоч вчитись нелегко буває ,

                   То наука завжди хороша .

                   Кожна в свiтi людина знає ,

                   Що знання – то найлегша ноша.

Учень5: Шкiльнi роки – дитинства свiт казковий,

                   В якому я, як квiтка розцвiту.

                   Шкiльнi роки – моя щаслива доля,

                   Про вас я в серцi пам` ять збережу.

Ведучий1: Школа – сходинки у наше майбутнє  життя. Чим вище

пiднiмаєшся, тим складнiше, але цiкавiше. Наше життя можна порiвняти з великою горою. Людинi завжди чогось хочеться . Вона мрiє   мати  i знати бiльше. Ми, як альпiнiсти, кожен вирушає   своєю  дорогою. Однi сягають вершини, iншi залишаються бiля пiднiжжя гори.

Ведучий2: I тiльки тi люди, якi не бояться труднощiв, важкої працi, знають, як поводитися у складних ситуацiях, досягають цих вершин. Як iнодi важко вивчити правило, вiрш, розв `язати задачу. Але скiльки отримаєш задоволення, коли вдається досягати бажаного результату!

Учень 1:Спитай у тата чи у мами,

                    Якi професiї у них.

                     Професiй в свiтi є  чимало,

                     Сповна їх вистачить на всiх.

Учень 2:Та є одна помiж професiй,

                    Якої вчаться всi  в життi, 

                    Яка для кожного найперша,

                    Якої  вчитемось i ми.

 

Учень3:Учитель, лiкар чи геолог,

                   Письменник, слюсар чи шахтар

                   Всi називають головною

                   Одну професiю школяр.

Учень4:Бо всiм вiдомо, що без школи,

                   Без знань, що мусиш там набути,

                   Не станеш у життi нiколи

                   Тим, ким в дитинствi мрiєш бути.

Учень5:В школу прийшли ми недарма:

                  Вчення - свiт, невчення – тьма.

                   Ми прийшли знання здобути,

                   Хочем грамотними бути!

Учень6:Йти до школи не боялась,

                  Що не вмiла, то навчалась

                  В школi вчитель допоможе -

                  Вiн багато чого може.

Учень7         Вранці наша школа двері відчиняє,

                      Дітвору веселу, дзвінку зустрічає.

                     Але ось дзвенить дзвіночок,

                     Затихають кроки…

                     Вчителька зайшла до класу – почались уроки.

Ведучий1:А чому вчать у школi?

Пiсня «Вчать у школi»

Ведучий2:Чого чекає   учень на уроцi? Звiсно, перерви. Тому зараз трошки вiдпочинемо. Ми будемо загадувати загадки, а ви вiдповiдати, тiльки по черзi.

Загадки

·        Чистенькi вiконця смiються до сонця,

           Дiти навколо, це наша…(школа)

·        Вiн наче мама, дорогий i хоче нас навчити:

          Любити край чудовий свiй. Це мудрий наш…(учитель)

·        Вiн щодня бiжить до школи, не запiзниться нiколи.

          В сумцi зошит i буквар, хто до школи йде?...(школяр)

·        Ось до класу всiх скликає   голосний дзвiнок

     Дiти радо поспiшають в школу на…(урок)

·        А у мене є   торбинка, зошитам, книжкам хатинка.

     Я й пенал туди кладу, як до школи з ним iду.(портфель)

·        Всяк школяр його шанує  ,бо вiн пише i малює  .

          Хто ж це спритний молодець?Це звичайно…(олiвець)

Учень1: У небi ясно – голубому

                    Яскраве сходить сонце

                    I ллє  промiння на мiй дiм

                    i на моє  вiконце.

Учень2: Я вмить беру свої книжки

                    Й бiжу мерщiй до школи

                    В снiгу протоптанi стежки

                    Виблискують навколо.

Учень3: Ми всi вчимося залюбки,

                    Гартуємось, мiцнiємо,

                    Читаєм з захватом книжки

                    i про майбутнє   мрiємо.

Учень4: А знання нам необхiднi,

                        Дуже – дуже всiм потрiбнi.

                        Ну, а книжка нас навчить

                        як на свiтi треба жить.

    Учень5: Хто багато книг читає  ,

                        Той багато всього знає  .

                        Що навчишся й будеш вмiть –

                        за плечима не носить!

    Ведучий1: Отож, книга веде у чарiвний свiт казок, розкриває  таємницi  моря, лiсу.

     Ведучий2: А чи полюбляєте ви читати ми дiзнаємося з вiкторини «Вiдгадай з якої казки?»

Вiкторина

·        Не змiг сидiти на вiкнi, у лiсi  він спiвав пiснi.

     Але коли зустрiв лисицю, та пiсня мусила скiнчиться.

                                               «Колобок»

·        Бабуся старенька за лiсом жила, онучка до неї гостинець несла.

           Та стрiнувся в лiсi їй сiрий хижак. Ця дiвчина зветься пригадуєш як?

                                                                                        «Червона Шапочка»

·        Як знайшов вiн колосок, борошна змолов мiшок –

     Пирiжкiв напiк i з `iв, ледарiв не пригостив.

                                                                 «Колосок»

·        Народилося таке – i незграбне, i бридке,

     Одиноке i нещасне – стало лебедем прекрасним.

                                                             «Гидке каченя»

·        Заховавшись у корзинi, їде на ведмежiй спинi.

     Дивиться, щоб волохатий пирiжка не мiг узяти.

                                                 «Маша i Ведмiдь»

·        Сиднем у землi сидiла,час настав – i всiх здружила.

     Дiда, бабу, внучку, Хвiнку, Мишку та кицюню Мiнку.

                                                                                    «Рiпка»

Ведучий1: Молодцi! Вiдпочили? Тодi продовжимо працювати.

Учень1: Мала бджола, а й та працює!

                   Тому i ти живи в трудi.

                   Бо труд – годує  , а лiнь – марнує 

                   Працюй, не будеш у бiдi.

Учень2: Привчай до працi руки, друже,

                        А головi давай знання.

                        Майстерностi навчайся дуже,

                        Будь наполеглевим щодня!

    Учень3: Ще вчися гарно малювати,

                         Бо в свiтi cтiльки є  краси,

                         Щоб свiт у фарбах передати,

                         I людям цю красу неси!

     Учень4: Наче вулик наша школа

                          Вся вона гуде, як рiй.

                          I здається що довкола

                          Розквiтають квiти мрiй.

     Учень5: Бiгають, смiються дiти,

                          Та лиш дзвоник задзвенить –

                          Стане тихо, нiби в квiти, поховались бджоли вмить.

   Ведучий2: Подивiться сценку «На уроцi»

    Учитель: Знову шум! Це що за лихо? Неслухнянi якi дiти!На уроцi треба     ж тихо  у школi сидiти. Мабуть правила забули? Сидiть так, щоб ви почули,як     лiтає  муха.

      Ведучий: Вмить настала тиша в класi, тихо кожен слуха.I тут вирвалось

      у Васi…

      Вася: Ну, а де ж та муха?

      Ведучий1: I ще одна сценка iз шкiльного життя «Проста арифметика»

Автор: - Викликає    вчитель Люду, неуважну серед дiтвори...

Учитель: - Скiльки буде десять подiлити на три?

Автор: - Розв` язать вона не може, звiсно, знiтилась, мовчить…

Учитель: - Так не гоже!

                  Простi дроби треба вчить.

                  Хай картоплi  є  десяток,-

                  Роздiлимо на трьох дiвчаток,

                  То по скiльки припаде?

Люда: -Зайвий клопiт,

            I нащо менi це знать?

                      Я зварю усю картоплю,

                      Потовчу,- i хай їдять.

Ведучий1: Сьогоднi ми повиннi сказати велике спасибi нашим 

вчителям, якi дають нам тi маленькi дрiбнички, новинки, якi з часом

стануть великим багажем наших знань.

Учень1: О, що за дивовижний скарб – знання,

                             Вiн невичерпний, а  навпавки – росте щодня,

                             Вiн мiсце не  займає, не важкий,

                             Бо не кладеться анi в скринi, нi в мiшки.

        Учень2: Хто скарб цей має  й iншим вiддає ,

                              При цьому сам бiднiшим не стає ,

                              I скiльки не продай – кiнця нема,

                              Тож, вигода й вiд продажу пряма

                              Ти впевнись, що найкращий скарб – знання?

                              Тодi збирай, збирай його щодня.

        Ведучий2: Не задудемо сказати слова подяки i нашим батькам,

            якi допомагають в навчаннi, вчаться разом з нами.

        Учень3: За те, що раненько встаєте,

                              За те, що до школи водите,

                              За те, що втоми нiколи не знаєте,

                              За те, що уроки з нами вивчаєте,

                              Палке вам велике спасибi.

        Ведучий1: Шкiльне життя – це i нашi друзi, товарищi .

   

           Ведучий2: Ми можемо назвати себе однiєю шкiльною родиною зi

            своїми правилами життя нашого спiльного шкiльного дому

.

        Учень1: Якщо хочеш, друже, щоб тебе любили,

                              Чемним i привiтним, добрим, чесним будь.

                              Не роби другому,що тобi не миле

                              Правило це, мудре, друже, не забудь!

        Учень2: Школою пишайся,з друзями ти грайся

                              Та не ображайся – вмiй за все простить.

                              Чистоти тримайся, ввiчливим лишайся,

                              Щоб з тобою в класi,приємно було жить.

            Учень3: У класi творимо шкiльну сiм` ю,

                                З якою разом довго крокувати,

                                Вчимося разом бiди лiкувати

                                I добре слово вчасно проказати.

Учень 4                     Наші діти – дивні квіти у чудову днину.

                                   Як же серцю не радіти:

                                Поєднались наші діти у одну шкільну родину.

·        Ми в своїй четвертiй школi, будем дружно працювати.

·        У спортi зростати, старших шанувати.

·        Раз – два: запам `тай, до школи вчасно вирушай.

·        Природу оберiгай, дорожнi правила знай.

·        Де їдальня треба знати, майна шкiльного не псувати.

·        Товаришам допомагати. «Добрий день!» - всiм чемно казати.

·        Гарно вчитися усім, бо школа – це наш другий дім.

Ведучий 1:Шкiльне життя – це наша робота, важка, щоденна праця. Неможливо вивчити все за один день, за рiк, навiть за десять рокiв.

      Ведучий 2:Людина повинна вчитися все життя. I нiколи не забувати про доброту, щедрiсть, ввiчливiсть.

       Учень1:Даруйте людям радiсть i тепло,

                              I не скупiться на слова ласкавi,

                              Щоб добрим людям добре все було,

                              Щоб людянiсть цвiла у кожнiй справi.

        Учень2:Щоб цвiла Україна моя,

                               Ми даєм обiцянку нинi,

                               Вчитись так, щоб набутi знання,

                               Пригодились моїй Українi.

            

              Учень3:З народження i до останнiх днiв,

                                 Людина вчиться все життя.

                                  Коли кiнчається пiзнання,

                                  То це початок небуття.

               Учень4:Учiться, дiти! Вчення - це полiт!

                                   Вам стiльки таємниць вiдкрити слiд.

                                   Вони кругом : на книжних сторiнках,

                                   В небесних далях, на земних стежках.

              Учень5:В глибинах океанiв, на рiчках,

                                 В лабораторiях, у заводських цехах.

                                 Учiться, дiти! Вчення – це полiт!

                                 У край бажань, у справжнiй дивосвiт.

   Ведучий1:Свято наше закiнчується. Хочеться сподiватися на те,                             що  все сказане сьогоднi, ми будемо завжди пам` ятати.

             Ведучий2: Дай знання нам, школо – мати,

                                      Найсильнiшу зброю в руки.

                                      Як же хочеться все знати,

                                      Для людей корисним бути.

           Учитель: Шануйте школу нашу любу,

                                       Їi просторi, свiтлi класи!

                                       Навчайтесь, розуму набирайтесь.

                                       Хай добре працюється вам i живеться,

                                       Все вмiється i все вам вдається!